Нобелівський комітет присудив премію миру головному редактору російського видання “Новая газета” Дмитру Муратову та філіппінській журналістці Марії Рессі за їхню боротьбу за свободу слова.

“Муратов протягом десятиліть захищав свободу слова в Росії в умовах, які дедалі більше погіршувалися. У 1993 році він був одним із засновників незалежної газети “Новая газета”, – йдеться у повідомленні комітету.

ЩО ВІДОМО ПРО ДМИТРА МУРАТОВА

ДМИТРО МУРАТОВ
Фото // Дмитро Муратов

З 1995 року Дмитро Муратов є редактором видання “Новая газета”. У Нобелівському комітеті відзначають, що, попри погрози та вбивства журналістів у Росії, 59-річний Муратов продовжує захищати права журналістів, а “Новая газета” зберігає незалежну редакційну політику.

“Журналістика та професійні стандарти “Нової газети” зробили її важливим джерелом інформації про цензурні аспекти російського суспільства, про які рідко згадують інші ЗМІ. З часу створення газети вбили шістьох її журналістів”, – йдеться у заяві комітету.

У березні 2014 року Муратов підписав лист “проти війни”, у якому низка діячів російської інтелігенції засудила дії Володимира Путіна щодо України. У 2020 році журналіст підтримав протести у Білорусі.

Після оголошення Нобелівського комітета речник президента Росії Путіна Дмитро Пєсков привітав журналіста Муратова з нагородженням.

“Він талановитий, він сміливий. Звичайно, це висока оцінка. Ми його вітаємо”, – повідомив Пєсков журналістам.

Водночас він сказав, що не знає, чи привітає Муратова сам Путін, повідомляє ТАСС.

ЩО ВІДОМО ПРО МАРІЮ РЕССА

У Нобелівському комітеті відзначають, що журналістка Марія Ресса показала себе захисницею свободи поглядів і сприяла інформуванню світу про кровопролитну кампанію боротьби з наркотиками, яку проводить президент Філіппін Родріго Дутерте.

“Ресса використовує свободу вираження поглядів, щоб викрити зловживання владою, застосування насильства та зростаючий авторитаризм у своїй рідній країні, на Філіппінах. У 2012 році вона стала співзасновником Rappler, компанії онлайн-медіа, яка проводить журналістські розслідування”, – йдеться у повідомленні.

Варто зауважити, що фаворитами у нагородженні премією миру цього року вважали Всесвітню організацію охорони здоров’я, організацію “Репортери без кордонів”, російського опозиціонера Олексія Навального, білоруську опозиціонерку Світлану Тихановську та Грету Тунберг.

Марія Ресса
Фото // Марія Ресса

Згідно із заповітом Альфреда Нобеля, премія присуджується особі або організації, “яка більше та краще за всіх попрацювала для зміцнення братерства між народами, для того, щоб розпустити або скоротити чинні армії, або тому, хто сприяв проведенню мирних переговорів”.

Сама премія та деякі її лауреати, однак, не раз викликали суперечливу реакцію. З недавніх прикладів на думку спадає Аун Сан Су Чжі, багаторічна лідерка бірманської опозиції та лауреатка премії миру 1991 року, репутація якої після приходу до влади безнадійно постраждала в очах західної громадськості через жорстоке поводження з представниками мусульманської народності рохінджа. У 2019 році Аун Сан Су Чжі довелося виступати в Міжнародному суді ООН в Гаазі і відповідати на звинувачення в геноциді рохінджа. Тоді ж з’явилися заклики позбавити її статусу лауреата – однак Нобелівську премію не можна відкликати. Присуджена одного разу, вона так і залишається назавжди пов’язаною з ім’ям конкретної людини. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

LEAVE A REPLY

Please enter your comment!
Please enter your name here